придужати

приду́жати

-аю, -аєш, док., діал.

Мати силу, бути у змозі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придужати — Приду́жати, -жаю, -єш гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у. Словник української мови Грінченка