прикинутися
Прикидатися, -даюся, -єшся
сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась.
2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.
Словник української мови Грінченка