прикипіти

Прикипа́ти, -па́ю, -єш

сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл.

1) Прикипать, прикипѣть.

2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів. ХС. II. 196.

3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Чуб. V. 603. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці. Рудч. Ск. II. 8.

4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. МВ. І. 101. Я так і прикипів до землі.

Значення в інших словниках

1. прикипіти — прикипі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикипіти — див. прикипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикипіти — ПРИКИПІ́ТИ див. прикипа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. прикипіти — но́ги (п’я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого. Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. — А про рідний край ти мені не нагадуй.  Фразеологічний словник української мови
5. прикипіти — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. прикипіти — Прикипі́ти, -киплю́, -кипи́ш, -кипля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прикипіти — ПРИКИПІ́ТИ див. прикипа́ти.  Словник української мови в 11 томах