прикупити
Прикупа́ти, -па́ю, -єш
сов. в. прикупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. живе, лиха прикупивши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.
Словник української мови ГрінченкаПрикупа́ти, -па́ю, -єш
сов. в. прикупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. живе, лиха прикупивши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.
Словник української мови Грінченка