Словник української мови Грінченка

прикусити

Прикусити

см. прикушувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прикусити — прикуси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прикусити — див. прикушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикусити — ПРИКУСИ́ТИ див. прику́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. прикусити — прикуси́ти язика́, жарт. Утриматися від висловлювань; замовкнути. А що хочеш збрехать, язика прикуси (М. Номис); Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І.  Фразеологічний словник української мови
  5. прикусити — ПРИКУСИ́ТИ див. прику́шувати.  Словник української мови в 11 томах