Орфографічний словник української мови

прикусити

прикуси́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прикусити — див. прикушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикусити — ПРИКУСИ́ТИ див. прику́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. прикусити — прикуси́ти язика́, жарт. Утриматися від висловлювань; замовкнути. А що хочеш збрехать, язика прикуси (М. Номис); Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І.  Фразеологічний словник української мови
  4. прикусити — ПРИКУСИ́ТИ див. прику́шувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. прикусити — Прикусити см. прикушувати.  Словник української мови Грінченка