примежувати

Примежовувати, -вую, -єш

сов. в. примежувати, -жую, -єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли). Стор. II. 117.

Значення в інших словниках

1. примежувати — примежува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примежувати — див. примежовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примежувати — ПРИМЕЖУВА́ТИ див. примежо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. примежувати — ПРИМЕЖУВА́ТИ див. примежо́вувати.  Словник української мови в 11 томах