примовляння

Примовляння, -ня

с.

1) = приказування.

2) = примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317.

Значення в інших словниках

1. примовляння — примовля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. примовляння — див. приказка  Словник синонімів Вусика
3. примовляння — -я, с. 1》 Дія за знач. примовляти. 2》 етн., рідко. Те саме, що замовляння 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примовляння — ПРИМОВЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. примовля́ти. 2. етн., рідко. Те саме, що замовля́ння 2.  Словник української мови у 20 томах
5. примовляння — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С.  Словник синонімів української мови
6. примовляння — ПРИМОВЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. примовля́ти. 2. етн., рідко. Те саме, що замовля́ння 2.  Словник української мови в 11 томах