примочувати

Примо́чувати, -чую, -єш

сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.

Значення в інших словниках

1. примочувати — примо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примочувати — див. бризкати  Словник синонімів Вусика
3. примочувати — -ую, -уєш, недок., примочити, -мочу, -мочиш, док., перех. 1》 Намочувати трохи що-небудь. 2》 перен., розм. Випивати, відзначаючи яку-небудь подію, придбання чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примочувати — ПРИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., що. 1. Намочувати трохи що-небудь. Він не дає мені нічого втомного робити для нього, ..  Словник української мови у 20 томах
5. примочувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. примочувати — ПРИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. 1. Намочувати трохи що-небудь. Він не дає мені нічого втомного робити для нього, ..я тільки примочую йому голову одеколоном (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах