Словник української мови Грінченка

примусний

Примусний, -а, -е

Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. примусний — при́мусний прикметник від: при́мус — прилад  Орфографічний словник української мови
  2. примусний — I прим`усний-а, -е, діал. Винахідливий, здібний. II пр`имусний-а, -е, заст. Прикм. до примус II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примусний — ПРИ́МУСНИЙ, а, е. Прикм. до при́мус².  Словник української мови у 20 томах
  4. примусний — ПРИ́МУСНИЙ, а, е. Прикм. до при́мус².  Словник української мови в 11 томах