примусний

I прим`усний-а, -е, діал.

Винахідливий, здібний.

II пр`имусний-а, -е, заст.

Прикм. до примус II.

Значення в інших словниках

1. примусний — при́мусний прикметник від: при́мус — прилад  Орфографічний словник української мови
2. примусний — ПРИ́МУСНИЙ, а, е. Прикм. до при́мус².  Словник української мови у 20 томах
3. примусний — ПРИ́МУСНИЙ, а, е. Прикм. до при́мус².  Словник української мови в 11 томах
4. примусний — Примусний, -а, -е Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.  Словник української мови Грінченка