Великий тлумачний словник сучасної мови

примусити

приму́сити

див. примушувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примусити — приму́сити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. примусити — [приемусиетие] -ушу, -усиеш; нак. -ус', -ус'теи  Орфоепічний словник української мови
  3. примусити — ПРИМУ́СИТИ див. приму́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. примусити — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. примусити — Приму́сити, -му́шу, -му́сиш; приму́сив, -сила; приму́сь, приму́сьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. примусити — ПРИМУ́СИТИ див. приму́шувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. примусити — Примусити см. примушувати.  Словник української мови Грінченка