примусовий

примусо́вий

-а, -е.

1》 Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування.

|| Який здійснюється через обов'язок, повинність.

Примусова ліцензія — дозвіл використати запатентовані винаходи, що видається компетентними державними органами без згоди власника патенту.

Примусові роботи — міра покарання, що полягає у відрахуванні певного процента заробітної платні протягом певного часу.

Примусовий арбітраж — у ряді країн система обов'язкового розгляду трудових конфліктів у спеціальних державних установах (напр., у третейських судах, арбітражних трибуналах).

2》 Який спричиняється обставинами, не залежний від бажання; вимушений.

3》 Який здійснюється механічно.

Значення в інших словниках

1. примусовий — примусо́вий прикметник недобровільний  Орфографічний словник української мови
2. примусовий — (- працю) рабський, підневільний, під'яремний, п. єгипетський, з. мусовий; (- любов) силуваний; (- зупинку) вимушений.  Словник синонімів Караванського
3. примусовий — [приемусовией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. – Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
5. примусовий — ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк.  Словник синонімів української мови
6. примусовий — Примусо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. — Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (Міцк., П. Тадеуш, перекл.  Словник української мови в 11 томах