Словник синонімів української мови

примусовий

ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк. Поза тим, ця примусова пауза знадобилась йому для того, щоб.. розчесати пальцями довге, рівне волосся (Ірина Вільде); Була б якась потіха мені з того, якби ти заїхала, я б, може, чогось довідалась, що вивело б мене з сеї примушеної пасивності (Леся Українка); Невідомо, скільки часу доведеться їй пробути у мимовільній плавбі (М. Трублаїні).

ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал. Масове примусове вивезення населення окупованих країн і областей — один з найстрашніших злочинів німецького фашизму (О. Левада); Розповідь Лашки про насильний шлюб і про ненависного мужа знов розхвилювала Барбару (І. Ле); — Ця праця незабаром повинна бути обов'язкова, силувана для всіх, хто вчився у школі, неначе якась повинність або панщина (І. Нечуй-Левицький); Підневільна праця; Палична дисципліна.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. примусовий — примусо́вий прикметник недобровільний  Орфографічний словник української мови
  2. примусовий — (- працю) рабський, підневільний, під'яремний, п. єгипетський, з. мусовий; (- любов) силуваний; (- зупинку) вимушений.  Словник синонімів Караванського
  3. примусовий — [приемусовией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. примусовий — -а, -е. 1》 Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування. || Який здійснюється через обов'язок, повинність. Примусова ліцензія — дозвіл використати запатентовані винаходи...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. – Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  6. примусовий — Примусо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. — Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (Міцк., П. Тадеуш, перекл.  Словник української мови в 11 томах