Словник української мови в 11 томах

примусовий

ПРИМУСО́ВИЙ, а, е.

1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування.

— Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 331);

Боротьба проти примусової полонізації викликала національно-культурний рух (Іст. укр. літ., І, 1954, 64);

Застосування примусової відгодівлі птиці дозволяє збільшити виробництво пташиного м’яса (Соц. твар., 1, 1956, 45);

// Який здійснюється через обов’язок, повинність.

Щоденне семигодинне примусове сиджіннє [сидіння] при поштовім бюрку було тяжкою панщиною для її молодого організму (Фр., II, 1950, 295);

Поряд із сільським господарством на Україні розвивалась промисловість, в якій в першій чверті XIX ст. застосовувалась переважно примусова кріпосна праця (Іст. УРСР, І, 1953, 392).

◊ Примусо́ва [пра́ця, робо́та]; Примусо́ві робо́ти — міра покарання, що полягає у відрахуванні певного процента зарплати протягом певного часу.

Хай судять його, хай пошлють на примусову, хай відчує свою ганьбу, нікчемність… (Дор., Не повтори.., 1968, 234);

Кого було присуджено до найвищої кари — розстрілу. Кого на п’ять — десять літ примусової праці (Головко, І, 1957, 85);

Після того, як їй присудили рік примусових робіт, вона влаштувалася на шахті ламповою, де працювала й тепер (Ткач, Плем’я.., 1961, 282).

2. Який спричиняється обставинами, не залежний від бажання; вимушений.

Хто не жив посеред бурі, ..той не знає всеї муки примусового безвілля, (Л. Укр., І, 1951, 314);

Романик ображено замовк. Поза тим, ця примусова пауза знадобилась йому для того, щоб висякати носа та розчесати пальцями довге, рівне волосся (Вільде, Сестри.., 1958, 469).

3. Який здійснюється механічно.

«Трабант» цілком впевнено почуває себе в потоці машин, більших від нього. Але і він зазнав окремих змін. Це примусова вентиляція через шліци у задньому ланжероні (Знання.., 7, 1970, 21);

На верстаті застосовано примусове мащення, яке здійснюється масляним насосом (Верстати-гіганти, 1958, 79);

Основні операції складання наручних годинників та будильників виконуються на конвейєрах з примусовим ритмом (Наука.., 12, 1960, 19).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. примусовий — примусо́вий прикметник недобровільний  Орфографічний словник української мови
  2. примусовий — (- працю) рабський, підневільний, під'яремний, п. єгипетський, з. мусовий; (- любов) силуваний; (- зупинку) вимушений.  Словник синонімів Караванського
  3. примусовий — [приемусовией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. примусовий — -а, -е. 1》 Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування. || Який здійснюється через обов'язок, повинність. Примусова ліцензія — дозвіл використати запатентовані винаходи...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. примусовий — ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. – Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  6. примусовий — ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк.  Словник синонімів української мови
  7. примусовий — Примусо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)