примусовий —
примусо́вий прикметник недобровільний
Орфографічний словник української мови
примусовий —
(- працю) рабський, підневільний, під'яремний, п. єгипетський, з. мусовий; (- любов) силуваний; (- зупинку) вимушений.
Словник синонімів Караванського
примусовий —
-а, -е. 1》 Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування. || Який здійснюється через обов'язок, повинність. Примусова ліцензія — дозвіл використати запатентовані винаходи...
Великий тлумачний словник сучасної мови
примусовий —
ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. – Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (М. Рильський, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
примусовий —
ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк.
Словник синонімів української мови
примусовий —
Примусо́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
примусовий —
ПРИМУСО́ВИЙ, а, е. 1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування. — Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (Міцк., П. Тадеуш, перекл.
Словник української мови в 11 томах