примусовий
ПРИМУСО́ВИЙ, а, е.
1. Який здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування.
– Чи ти не з примусу це робиш, не з намови? Я примусового не хочу чути слова Із уст, що над усе на світі їх люблю (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Боротьба проти примусової полонізації викликала національно-культурний рух (з навч. літ.);
Застосування примусової відгодівлі птиці дозволяє збільшити виробництво пташиного м'яса (з наук. літ.);
// Який здійснюється через обов'язок, повинність.
Щоденне семигодинне примусове сиджіннє [сидіння] при поштовім бюрку було тяжкою панщиною для її молодого організму (І. Франко);
Щось примусове було в цьому безконечному гортанні сторінок, позбавлене тієї живоі цікавості, що спиняє очі на рядках (В. Підмогильний);
// Який ґрунтується на заходах державного примусу.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування іх вартості (з мови документів);
Через ту подать та через примусовий продаж хліба найбільше невдоволених, а відтак і ворохобників (Д. Міщенко).
2. Який спричинений обставинами, не залежний від бажання; вимушений.
Хто не жив посеред бурі, .. той не знає всеї муки примусового безвілля, (Леся Українка);
Романик ображено замовк. Поза тим, ця примусова пауза знадобилась йому для того, щоб висякати носа та розчесати пальцями довге, рівне волосся (Ірина Вільде).
3. Який здійснюється механічно.
На верстаті застосовано примусове мащення (з наук.-попул. літ.);
Розглянуто напрямок підвищення енергонапруженості та питомої продуктивності традиційних млинів шляхом іх переведення на режим низькочастотного примусового подрібнення (з наук. літ.);
Основні операції складання наручних годинників та будильників виконують на конвейєрах з примусовим ритмом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)