припадком —
припа́дком прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
припадком —
присл., зах. Випадково.
Великий тлумачний словник сучасної мови
припадком —
ПРИПА́ДКОМ, присл., заст. Випадково. І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом'яне [нагадає] нащадкам Мале моє життя (М.
Словник української мови у 20 томах
припадком —
припа́дком = припадково: А раптом випадково його там зустрінеш, отак зустрінешся з ним припадком. І все. Пиши пропало (Чайківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
припадком —
ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О.
Словник синонімів української мови
припадком —
При́падком, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
припадком —
ПРИПА́ДКОМ, присл., діал. Випадково. І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом’яне [нагадає] нащадкам Мале моє життя (Рильський, І, 1960, 272); Проживши тут у пані Марко майже цілий рік...
Словник української мови в 11 томах