припадком
ПРИПА́ДКОМ, присл., заст.
Випадково.
І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом'яне [нагадає] нащадкам Мале моє життя (М. Рильський);
Проживши тут у пані Марко майже цілий рік, не стрічала я його ніколи, і аж в остатніх днях згаданого року зійшлись ми припадком (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)