припарка

Припарка, -ки

ж.

1) Припарка.

2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6.

Значення в інших словниках

1. припарка — припа́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. припарка — -и, ж. 1》 Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. || Ліки, що використовуються при такій процедурі. 2》 перен., ірон. Тілесне покарання різками, киями. || Бій із значними втратами. || Дошкульні докори, зауваження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припарка — ПРИПА́РКА, и, ж. 1. Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. Припарки застосовують при місцевих запальних процесах (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. припарка — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). да́ти (бере́зової) припа́рки кому. 1. Побити, суворо покарати кого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
5. припарка — ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА ірон., НАГА́НА зах., ДОТИ́НОК зах., ДОКО́РА діал.; КАРТА́ННЯ (гостре або з лайкою); ПЕРЕКО́РИ розм.  Словник синонімів української мови
6. припарка — ПРИПА́РКА, и, ж. 1. Лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого. Припарки застосовують при місцевих запальних процесах (Заг.  Словник української мови в 11 томах