приплакати

Приплакати, -плачу, -чеш

гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.

Значення в інших словниках

1. приплакати — припла́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приплакати — див. приплакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплакати — ПРИПЛА́КАТИ див. припла́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. приплакати — ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИ розм. — Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́ти фольк.  Словник синонімів української мови
5. приплакати — ПРИПЛА́КАТИ див. припла́кувати.  Словник української мови в 11 томах