приповзти

Приповза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. приповзти, -зу, -зе́ш, гл. Приползать, приползти. Г. Барв. 354.

Значення в інших словниках

1. приповзти — приповзти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приповзти — див. приповзати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приповзти — ПРИПОВЗТИ́ див. приповза́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. приповзти — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
5. приповзти — Приповзти́, -повзу́, -повзе́ш; припо́вз, -повзла́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приповзти — ПРИПОВЗТИ́ див. приповза́ти.  Словник української мови в 11 томах