природний
Приро́дний, -а, -е
1) Естественный. К. Іов. 90.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Словник української мови ГрінченкаПриро́дний, -а, -е
1) Естественный. К. Іов. 90.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Словник української мови Грінченка