природний
ПРИРО́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до приро́да 1.
У прикмети й забобони Рибалки вірять, Та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (М. Рильський);
Природні фактори – сонце, повітря і вода – тільки тоді допоможуть загартувати організм, коли при використанні їх додержуються певних правил (з наук.-попул. літ.);
// Створений природою, а не людиною.
Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів, а на самій середині росли чотири акації, що майже ловилися гіллям і творили великий природний холодник (Н. Кобринська);
Остап із Соломією звернули з шляху на поле і незабаром знайшли те, чого їм було треба. Тут, у кориті висхлого бурчака, облямованого по високих берегах червоним польовим маком, було безпечніше, ба навіть і деякі вигоди трапились їм: вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою, а далі течійкою шилось по закрутах рівчака (М. Коцюбинський);
Природні пасовища;
// Який є в природі.
Алмаз є найтвердіша з усіх природних речовин і тому його використовують для різання скла, для буріння твердих порід, для обробки найтвердіших металів (з навч. літ.);
// Зумовлений, спричинений законами природи.
Тисячолітній дуб, що виростає з маленького жолудя, – звичайне природне явище (С. Журахович);
Після обстеження багатьох людей похилого віку вчені прийшли до висновку, що необхідно розрізняти природну і передчасну старість (з наук.-попул. літ.);
// Який здійснюється відповідно до законів природи.
Якщо вентиляційне повітря переміщується під тиском .. вітру, вентиляцію називають природною (з наук. літ.).
2. Справжній, натуральний; протилежне штучний.
Алмази.., і синтетичні, і природні, ні за хімічним складом, ні за структурою не відрізняються один від одного, вони мають однакову твердість і щільність (з наук.-попул. літ.);
// Звичайний, не змінений чим-небудь.
Пані Тереза забула підфарбувати .. губи, що втратили природний колір (С. Чорнобривець);
Голос сотника помітно мінявся, набуваючи своїх природних тонів (Іван Ле);
Все більше світало .. Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (О. Гончар).
3. Зумовлений звичайним ходом, розвитком подій; цілком нормальний, закономірний.
Панько зовсім над тим не призадумувався, з якої речі його б'ють, навпаки: йому це виділося зовсім природним (Л. Мартович);
Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу .. Козаков дивився на все це, як на свою особисту справу, звичайну і природну. Так він кинувся б на вулиці боронити дитину від скаженого пса (О. Гончар);
Лірична проза – природна і перспективна стилістична течія сучасної прози (з наук. літ.).
4. Властивий, притаманний кому-небудь від природи, від народження.
Він почутив, що в йому неначе ожило природне завзяття, прокинулась воля (І. Нечуй-Левицький);
Природний нахил до літературної творчості в нашій родині виявлявся яскравий (С. Васильченко);
– Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко).
5. Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь.
Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію, але нюх і хист природного вояки допомагав йому на морі і на суходолі вмить розгадати задум свого супротивника і розтрощити його (З. Тулуб);
Природними воїнами були люди руські (А. Хижняк);
[Шульга (про Онисю):] Цікава дівчина. [Ольга] Чудова. Природна артистка (Д. Бедзик).
6. Непідробний, невдаваний.
Молодиці .. легко, граціозно, вигинаючися станом, здоровкалися зі знайомими, і кожний рух дихав природною красою і радістю життя (Г. Хоткевич);
– Але не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (О. Гончар);
// Щирий, легкий, невимушений.
З города пісня, гам, співи – і все це .. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний);
Інтермедії [до драми Я. Гаватовича] написані милозвучним природним віршем, синтаксис якого нічим не відрізняється від синтаксису прозової розмовної мови (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)