природний

ПРИРО́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до приро́да 1.

У прикмети й забобони Рибалки вірять, Та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (М. Рильський);

Природні фактори – сонце, повітря і вода – тільки тоді допоможуть загартувати організм, коли при використанні їх додержуються певних правил (з наук.-попул. літ.);

// Створений природою, а не людиною.

Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів, а на самій середині росли чотири акації, що майже ловилися гіллям і творили великий природний холодник (Н. Кобринська);

Остап із Соломією звернули з шляху на поле і незабаром знайшли те, чого їм було треба. Тут, у кориті висхлого бурчака, облямованого по високих берегах червоним польовим маком, було безпечніше, ба навіть і деякі вигоди трапились їм: вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою, а далі течійкою шилось по закрутах рівчака (М. Коцюбинський);

Природні пасовища;

// Який є в природі.

Алмаз є найтвердіша з усіх природних речовин і тому його використовують для різання скла, для буріння твердих порід, для обробки найтвердіших металів (з навч. літ.);

// Зумовлений, спричинений законами природи.

Тисячолітній дуб, що виростає з маленького жолудя, – звичайне природне явище (С. Журахович);

Після обстеження багатьох людей похилого віку вчені прийшли до висновку, що необхідно розрізняти природну і передчасну старість (з наук.-попул. літ.);

// Який здійснюється відповідно до законів природи.

Якщо вентиляційне повітря переміщується під тиском .. вітру, вентиляцію називають природною (з наук. літ.).

2. Справжній, натуральний; протилежне штучний.

Алмази.., і синтетичні, і природні, ні за хімічним складом, ні за структурою не відрізняються один від одного, вони мають однакову твердість і щільність (з наук.-попул. літ.);

// Звичайний, не змінений чим-небудь.

Пані Тереза забула підфарбувати .. губи, що втратили природний колір (С. Чорнобривець);

Голос сотника помітно мінявся, набуваючи своїх природних тонів (Іван Ле);

Все більше світало .. Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (О. Гончар).

3. Зумовлений звичайним ходом, розвитком подій; цілком нормальний, закономірний.

Панько зовсім над тим не призадумувався, з якої речі його б'ють, навпаки: йому це виділося зовсім природним (Л. Мартович);

Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу .. Козаков дивився на все це, як на свою особисту справу, звичайну і природну. Так він кинувся б на вулиці боронити дитину від скаженого пса (О. Гончар);

Лірична проза – природна і перспективна стилістична течія сучасної прози (з наук. літ.).

4. Властивий, притаманний кому-небудь від природи, від народження.

Він почутив, що в йому неначе ожило природне завзяття, прокинулась воля (І. Нечуй-Левицький);

Природний нахил до літературної творчості в нашій родині виявлявся яскравий (С. Васильченко);

– Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко).

5. Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь.

Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію, але нюх і хист природного вояки допомагав йому на морі і на суходолі вмить розгадати задум свого супротивника і розтрощити його (З. Тулуб);

Природними воїнами були люди руські (А. Хижняк);

[Шульга (про Онисю):] Цікава дівчина. [Ольга] Чудова. Природна артистка (Д. Бедзик).

6. Непідробний, невдаваний.

Молодиці .. легко, граціозно, вигинаючися станом, здоровкалися зі знайомими, і кожний рух дихав природною красою і радістю життя (Г. Хоткевич);

– Але не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (О. Гончар);

// Щирий, легкий, невимушений.

З города пісня, гам, співи – і все це .. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний);

Інтермедії [до драми Я. Гаватовича] написані милозвучним природним віршем, синтаксис якого нічим не відрізняється від синтаксису прозової розмовної мови (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природний — (відсутність штучного у поведінці, характері людини) нештучний, непідробний, невдаваний, простий, книжн. натуральний. Словник синонімів Полюги
  2. природний — приро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. природний — Натуральний, не штучний, справжній; (колір) ориґінальний, не підроблений; (розвиток) нормальний, закономірний; (артист) вроджений, природжений; (- красу) непідробний, невдаваний; (усміх) невимушений, щирий; (- смерть) свій. Словник синонімів Караванського
  4. природний — -а, -е. 1》 Прикм. до природа 1). || Створений природою, а не людиною. Природні пасовища. || Який є в природі. || Зумовлений, спричинений законами природи. || Який здійснюється відповідно до законів природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. природний — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?... Фразеологічний словник української мови
  6. природний — НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Словник синонімів української мови
  7. природний — Приро́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. природний — ПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до приро́да 1. У прикмети й забобони Рибалки вірять, Та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (Рильський, II, 1960, 122); Природні фактори — сонце... Словник української мови в 11 томах
  9. природний — Приро́дний, -а, -е 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у. Словник української мови Грінченка