природний
ПРИРО́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до приро́да 1.
У прикмети й забобони Рибалки вірять, Та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (Рильський, II, 1960, 122);
Природні фактори — сонце, повітря і вода — тільки тоді допоможуть загартувати організм, коли при використанні їх додержуються певних правил (Фіз. вихов.., 1954, 56);
// Створений природою, а не людиною.
Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів, а на самій середині росли чотири акації, що майже ловилися гіллям і творили великий природний холодник (Кобр., Вибр., 1954, 148);
Пізніше виявилось, що вода, якою фашисти під час відступу затопили шахту, знайшла десь слабкий грунт, розмила його і прорвала цю природну греблю (Ткач, Плем’я.., 1961, 114);
Природні пасовища;
// Який є в природі.
Алмаз є найтвердіша з усіх природних речовин і тому його використовують для різання скла, для буріння твердих порід, для обробки найтвердіших металів (Хімія, 9, 1956, 105);
// Зумовлений, спричинений законами природи.
Тисячолітній дуб, що виростає з маленького жолудя, — звичайне природне явище (Жур., Звич. турботи, 1960, 10);
Після обстеження багатьох людей похилого віку вчені прийшли до висновку, що необхідно розрізняти природну і передчасну старість (Знання.., 5, 1965, 5);
// Який здійснюється відповідно до законів природи.
Якщо вентиляційне повітря переміщується під тиском.. вітру, вентиляція називається природною (Довідник сіль. будівельника, 1956, 474).
Приро́дна зо́на (сму́га); Приро́дний по́яс — територія, що характеризується сукупністю певних фізико-географічних особливостей.
Земну кулю можна поділити на природні пояси, або зони.. Кожна зона характеризується певними особливостями клімату, рослинного і тваринного світу (Фіз. геогр., 5, 1956, 121);
Грунти і рослинність на території СРСР розподіляються по смугах або зонах, які називаються природними (Фіз. геогр., 7, 1957, 53);
Приро́дна смерть — смерть, зумовлена, спричинена законами природи (старінням організму, невиліковними хворобами і т. ін.); своя смерть.
Рідко якому папі вдавалось зайняти місце на престолі чесним шляхом або вмерти природною смертю (Наука.., 12, 1958, 52);
Приро́дні бага́тства (запа́си, ресу́рси і т. ін.) — сукупність матеріальних цінностей (перев. корисних копалин), що є в природі якої-небудь країни, області, місцевості.
— Їм [імперіалістам] хотілось би прибрати до рук величезні природні наші багатства, звести нас з вами до становища своїх колоніальних рабів (Гончар, II, 1959, 185);
Товариство отаборилося біля підніжжя алебастрової скелі, єдиного природного багатства Веренчанки (Вільде, Повнол. діти, 1960, 24);
Чи не пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 168);
Характерною особливістю розвитку важкої індустрії республіки [УРСР] є все ширше залучення нових природних ресурсів, розвиток нових галузей народного господарства і виробництва нових видів промислової продукції (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2);
Приро́дні умо́ви — сукупність умов навколишньої дійсності (клімат, рослинний і тваринний світ і т. ін.) якої-небудь місцевості, країни і т. ін.
Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі джерело (Вишня, І, 1956, 359);
Полісся — красивий і багатий своїми природними умовами край (Рад. Укр., 9.XII 1956, 1).
◊ Приро́дний газ — горючий газ, що зустрічається у вигляді великих скупчень у земній корі, у пористих породах, тріщинах, порожнинах.
Природний газ, як і нафта, складається в основному із суміші сполук вуглецю з воднем і має через це дуже високу теплотворну здатність (Хімія, 1956, 125);
Вперше у світовій практиці у нас здійснено широке промислове застосування в металургії природного газу, що дало можливість у значних розмірах знизити витрату дорогого коксу (Ком. Укр., 9, 1962, 19);
Приро́дний до́бі́р див. до́бі́р;
Приро́дний експериме́нт — один з основних методів наукового дослідження в психології та педагогіці в звичайних, не лабораторних умовах.
Досліди проводилися в умовах природного експерименту над собаками і мавпами (Рад. психол. наука.., 1958, 172).
2. Справжній, натуральний; протилежне штучний.
Прапороносці впевнено посувалися крізь.. пошматоване клубовиння, пірнаючи та виринаючи в ньому, мовби рухались на великих висотах, нарівні з природними хмарами (Гончар, III, 1959, 369);
Алмази.., і синтетичні, і природні, ні за хімічним складом, ні за структурою не відрізняються один від одного, вони мають однакову твердість і щільність (Наука.., 12, 1972, 15);
// Звичайний, не змінений чим-небудь.
Пані Тереза забула підфарбувати.. губи, що втратили природний колір (Чорн., Визвол. земля, 1959, 76);
Голос сотника помітно мінявся, набуваючи своїх природних тонів (Ле, Наливайко, 1957, 260);
Все більше світало.. Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (Гончар, III, 1959, 434).
3. Зумовлений звичайним ходом, розвитком подій; цілком нормальний, закономірний.
Панько зовсім над тим не призадумувався, з якої речі його б’ють, навпаки: йому це виділося зовсім природним (Март., Тв., 1954, 163);
Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу.. Козаков дивився на все це, як на свою особисту справу, звичайну і природну. Так він кинувся б на вулиці боронити дитину від скаженого пса (Гончар, III, 1959, 431);
Лірична проза — природна і перспективна стилістична течія сучасної прози (Не ілюстрація.., 1967, 203);
// Зумовлений суттю, природою чого-небудь.
Дружба народів СРСР — це природний наслідок послідовної національної політики Комуністичної партії Радянського Союзу (Рильський, III, 1956, 46);
Соціалістична система — природний центр притягання всіх миролюбних сил на землі (Програма КПРС, 1961, 50).
Приро́дна річ — уживається в знач. вставн. сл. для підтвердження думки, висловлення; зрозуміло, звичайно.
Артем мовчав. Він передбачливо, зарані ще, посеред батькового запитання, кусонув хліба наскільки рота хватило, і, кутуляючи зараз, природна річ, не міг.. відповідати (Головко, II, 1957, 250).
4. Властивий, притаманний кому-небудь від природи, від народження.
Він почутив, що в йому неначе ожило природне завзяття, прокинулась воля (Н.-Лев., VI, 1966, 68);
Природний нахил до літературної творчості в нашій родині виявлявся яскравий (Вас., IV, 1960, 46);
— Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (Донч., V, 1957, 449).
5. Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь.
Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію, але нюх і хист природного вояки допомагав йому на морі і на суходолі вмить розгадати задум свого супротивника і розтрощити його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432);
Природними воїнами були люди руські (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367);
[Шульга (про Онисю):] Цікава дівчина. [Ольга:] Чудова. Природна артистка (Д. Бедзик, Останній вальс, 1959, 25).
6. Непідробний, невдаваний.
Молодиці.. легко, граціозно, вигинаючися станом, здоровкалися зі знайомими, і кожний рух дихав природною красою і радістю життя (Хотк., II, 1966, 63);
— Але не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (Гончар, II, 1959, 182);
// Щирий, легкий, невимушений.
З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Мирний, V, 1955, 349);
Інтермедії [до драми Я. Гаватовича] написані милозвучним природним віршем, синтаксис якого нічим не відрізняється від синтаксису прозової розмовної мови (Рад. літ-во, 3, 1962, 75).
Значення в інших словниках
- природний — (відсутність штучного у поведінці, характері людини) нештучний, непідробний, невдаваний, простий, книжн. натуральний. Словник синонімів Полюги
- природний — приро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- природний — Натуральний, не штучний, справжній; (колір) ориґінальний, не підроблений; (розвиток) нормальний, закономірний; (артист) вроджений, природжений; (- красу) непідробний, невдаваний; (усміх) невимушений, щирий; (- смерть) свій. Словник синонімів Караванського
- природний — -а, -е. 1》 Прикм. до природа 1). || Створений природою, а не людиною. Природні пасовища. || Який є в природі. || Зумовлений, спричинений законами природи. || Який здійснюється відповідно до законів природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- природний — ПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до приро́да 1. У прикмети й забобони Рибалки вірять, Та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (М. Словник української мови у 20 томах
- природний — відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала?... Фразеологічний словник української мови
- природний — НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Словник синонімів української мови
- природний — Приро́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- природний — Приро́дний, -а, -е 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у. Словник української мови Грінченка