1. Словник української мови в 11 томах

природник

ПРИРО́ДНИК, а, ч. Те саме, що природозна́вець.

Взимку.. одбувся в Москві з’їзд учених природників, фізиків та математиків (Крим., II, 1972, 267);

Увечері Галочка.. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (Ів., Таємниця, 1959, 16);

Радянські природники є свідомими прихильниками діалектичного матеріалізму (Ком. Укр., 3, 1962, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природник — приро́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. природник — Природознавець, природодослідник; ШК. викладач природознавства. Словник синонімів Караванського
  3. природник — -а, ч. Те саме, що природознавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. природник — ПРИРО́ДНИК, а, ч., розм. Те саме, що природозна́вець. Взимку .. одбувся в Москві з'їзд учених природників, фізиків та математиків (А. Кримський); Увечері Галочка .. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (О. Словник української мови у 20 томах
  5. природник — ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ (фахівець з природознавства; викладач природознавства), ПРИРО́ДНИК розм.; НАТУРАЛІ́СТ, ПРИРОДОДОСЛІ́ДНИК (дослідник природи). Словник синонімів української мови
  6. природник — Приро́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)