природник

ПРИРО́ДНИК, а, ч., розм.

Те саме, що природозна́вець.

Взимку .. одбувся в Москві з'їзд учених природників, фізиків та математиків (А. Кримський);

Увечері Галочка .. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (О. Іваненко);

Карасик байдуже перекладає ногу на ногу й хитає головою: – Я філолог, а не природник (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. природник — приро́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. природник — Природознавець, природодослідник; ШК. викладач природознавства.  Словник синонімів Караванського
3. природник — -а, ч. Те саме, що природознавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. природник — ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ (фахівець з природознавства; викладач природознавства), ПРИРО́ДНИК розм.; НАТУРАЛІ́СТ, ПРИРОДОДОСЛІ́ДНИК (дослідник природи).  Словник синонімів української мови
5. природник — Приро́дник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. природник — ПРИРО́ДНИК, а, ч. Те саме, що природозна́вець. Взимку.. одбувся в Москві з’їзд учених природників, фізиків та математиків (Крим., II, 1972, 267); Увечері Галочка.. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (Ів.  Словник української мови в 11 томах