природник
ПРИРО́ДНИК, а, ч. Те саме, що природозна́вець.
Взимку.. одбувся в Москві з’їзд учених природників, фізиків та математиків (Крим., II, 1972, 267);
Увечері Галочка.. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (Ів., Таємниця, 1959, 16);
Радянські природники є свідомими прихильниками діалектичного матеріалізму (Ком. Укр., 3, 1962, 60).
Словник української мови (СУМ-11)