пристання

Приста́ння, -ня

с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.

Значення в інших словниках

1. пристання — приста́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пристання — -я, с., розм. Те саме, що пристановище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристання — ПРИСТА́ННЯ, я, с., діал. Притулок. Ходить, ходить, – нігде йому нема пристання (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах