пристання
Приста́ння, -ня
с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристання — приста́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пристання — -я, с., розм. Те саме, що пристановище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристання — ПРИСТА́ННЯ, я, с., діал. Притулок. Ходить, ходить, – нігде йому нема пристання (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах