пристання

Приста́ння, -ня

с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристання — приста́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пристання — -я, с., розм. Те саме, що пристановище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристання — ПРИСТА́ННЯ, я, с., діал. Притулок. Ходить, ходить, – нігде йому нема пристання (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах