пристання
ПРИСТА́ННЯ, я, с., діал.
Притулок.
Ходить, ходить, – нігде йому нема пристання (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пристання — приста́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пристання — -я, с., розм. Те саме, що пристановище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пристання — Приста́ння, -ня с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70. Словник української мови Грінченка