пристановисько

ПРИСТАНО́ВИСЬКО, а, с., розм.

Те саме, що пристано́вище.

Я таки дуже рада, що маю тут таке добре пристановисько (Леся Українка);

Ну, хто б коли подумав би за ту розпронещасну Христю, хто б потурбувався за те, щоб вона мала якесь пристановисько, хто обігрів би її захололе в самотині життя?.. (В. Речмедін);

– Тут тобі і їсти й пити подадуть, будеш як баришня, – любовно тішив [батько] Ольгу, що сиділа опечалена з нового пристановиська (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристановисько — пристано́висько іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристановисько — див. притулок Словник синонімів Вусика
  3. пристановисько — -а, с., розм. Те саме, що пристановище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пристановисько — ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬ перев. поет., ПРИЧА́Л перев. поет., ПРИСТА́НИЩЕ розм., ПРИСТАНО́ВИСЬКО розм., ОСІ́ДОК розм., ОБИ́ТЕЛЬ заст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕ заст., ПРИЮ́Т заст. Словник синонімів української мови
  5. пристановисько — Пристано́висько, -ська, -ську Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пристановисько — ПРИСТАНО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що пристано́вище. Я таки дуже рада, що маю тут таке добре пристановисько (Л. Укр., V, 1956, 420); Ну, хто б коли подумав би за ту розпронещасну Христю, хто б потурбувався за те, щоб вона мала якесь пристановисько... Словник української мови в 11 томах
  7. пристановисько — Пристановисько, -ка с. = пристановище. Гн. І. 201. Словник української мови Грінченка