Словник української мови Грінченка

пристрітний

Пристрітний, -а, -е

Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. І. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пристрітний — пристрі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пристрітний — -а, -е. Пов'язаний з пристрітом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристрітний — ПРИСТРІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що пристрі́тельний. У небоги пристрітні уроки (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах