присікти

Присіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл.

1) Пресѣкать, пресѣчь.

2) — переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.

Значення в інших словниках

1. присікти — присі́кти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. присікти — див. присікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присікти — ПРИСІ́КТИ́ див. присіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. присікти — ПРИСІ́КТИ́ див. присіка́ти.  Словник української мови в 11 томах