притихнути

Притиха́ти, -ха́ю, -єш

сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.

Значення в інших словниках

1. притихнути — прити́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притихнути — [приетихнутие] -ну, -неиш; мин. -их, -ихла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. притихнути — див. притихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. притихнути — ПРИТИ́ХНУТИ див. притиха́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. притихнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
6. притихнути — ПРИТИ́ХНУТИ див. притиха́ти.  Словник української мови в 11 томах