притичка

Прити́чка, -ки

ж.

1) ум. отъ притика. Пішов по вії, выхватив притичку. Грин. II. 288.

2) Колышекъ, которымъ прикрѣпляются въ задней части воза підтоки и підге́рсть. Рудч. Чп. 249, 250.

3) Кусокъ холста, вставляемый вмѣсто болѣе дорогой матеріи, въ юбку, въ то мѣсто, которое закрывается фартукомъ. Гол. Од. 21.

4) пт. Glareola melanoptera, тиркуша степная. Мнж. 172, 190.

Значення в інших словниках

1. притичка — див. палиця; перешкода  Словник синонімів Вусика
2. притичка — -и, ж. Зменш. до притика 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притичка — ПРИТИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до прити́ка 1.  Словник української мови у 20 томах
4. притичка — ПРИТИ́ЧКА, и, ж. Зменш, до прити́ка 1.  Словник української мови в 11 томах