притишити

Притиши́ти, -шу́, -ши́ш

гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. притишити — прити́шити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притишити — див. притишувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притишити — ПРИТИ́ШИТИ див. прити́шувати.  Словник української мови у 20 томах
4. притишити — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. притишити — ПРИТИ́ШИТИ див. прити́шувати.  Словник української мови в 11 томах