притупати

Притупати, -паю, -єш

гл.

1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258.

2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.

Значення в інших словниках

1. притупати — приту́пати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. притупати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Те саме, що прийти 1). 2》 Натомити від ходіння ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притупати — ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що прийти́ 1. – Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, – почина до неї прикочуватись Назарко (Марко Вовчок); Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (С.  Словник української мови у 20 томах
4. притупати — ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що прийти́ 1 — Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, — почина до неї прикочуватись Назарко (Вовчок, VI, 1956, 294); Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (Чорн.  Словник української мови в 11 томах