притупати

ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Те саме, що прийти́ 1.

– Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, – почина до неї прикочуватись Назарко (Марко Вовчок);

Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (С. Чорнобривець);

* Образно. До діда притупали спогади-спогади... Дочка десь і в нього ж отака (А. Головко).

2. Натомити від ходіння (ноги).

Одпочинь же, пане, трохи: ти уже притупав ноги, – тупає другий нехай (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. притупати — приту́пати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. притупати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Те саме, що прийти 1). 2》 Натомити від ходіння ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притупати — ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що прийти́ 1 — Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, — почина до неї прикочуватись Назарко (Вовчок, VI, 1956, 294); Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (Чорн.  Словник української мови в 11 томах
4. притупати — Притупати, -паю, -єш гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.  Словник української мови Грінченка