притуп
ПРИТУ́П, у, ч.
Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю.
На 8-й такт виконуються три м'які “притупи” (з наук. літ.);
Чільне місце в українській хореографії, особливо за останні двадцять років, зайняли дрібушечки (.. пристук, стукалочки, стрибок на каблук.., притупи) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)