притуп
ПРИТУ́П, у, ч. Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю.
На 8-й такт виконуються три м’які «притупи» (Збірник укр. нар. танців, 1957, 5);
Чільне місце в українській хореографії, особливо за останні двадцять років, зайняли дрібушечки (..пристук, стукалочки, стрибок на каблук.., притупи) (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 42).
Словник української мови (СУМ-11)