притуп

ПРИТУ́П, у, ч. Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю.

На 8-й такт виконуються три м’які «притупи» (Збірник укр. нар. танців, 1957, 5);

Чільне місце в українській хореографії, особливо за останні двадцять років, зайняли дрібушечки (..пристук, стукалочки, стрибок на каблук.., притупи) (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притуп — приту́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. притуп — -у, ч. Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притуп — ПРИТУ́П, у, ч. Ритмічне пристукування, удари ногою (ногами) об підлогу, землю. На 8-й такт виконуються три м'які “притупи” (з наук. літ.); Чільне місце в українській хореографії, особливо за останні двадцять років, зайняли дрібушечки (.. Словник української мови у 20 томах