1. Словник української мови в 11 томах

притупати

ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Те саме, що прийти́

1

— Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, — почина до неї прикочуватись Назарко (Вовчок, VI, 1956, 294);

Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (Чорн., Визвол. земля, 1950, 215);

*Образно. До діда притупали спогади-спогади… Дочка десь і в нього ж отака (Головко, І, 1957, 210).

2. Натомити від ходіння (ноги).

Притупати ноги.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притупати — приту́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. притупати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Те саме, що прийти 1). 2》 Натомити від ходіння ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притупати — ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що прийти́ 1. – Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, – почина до неї прикочуватись Назарко (Марко Вовчок); Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (С. Словник української мови у 20 томах
  4. притупати — Притупати, -паю, -єш гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492. Словник української мови Грінченка