притупати
ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Те саме, що прийти́ 1.
– Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, – почина до неї прикочуватись Назарко (Марко Вовчок);
Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (С. Чорнобривець);
* Образно. До діда притупали спогади-спогади... Дочка десь і в нього ж отака (А. Головко).
2. Натомити від ходіння (ноги).
Одпочинь же, пане, трохи: ти уже притупав ноги, – тупає другий нехай (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притупати — приту́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- притупати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Те саме, що прийти 1). 2》 Натомити від ходіння ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притупати — ПРИТУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що прийти́ 1 — Ми з товаришем до вас, рибонько, за великим ділом притупали, — почина до неї прикочуватись Назарко (Вовчок, VI, 1956, 294); Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (Чорн. Словник української мови в 11 томах
- притупати — Притупати, -паю, -єш гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492. Словник української мови Грінченка