притягти

Притяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. притягти, -гну, -неш, гл.

1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. Ком. І. 56.

2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Харьк. Я й сама (дров) притягну. Рудч. Ск. II. 51.

3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. Рудч. Ск. І. 17.

4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок. Рудч. Ск. І. 63.

Значення в інших словниках

1. притягти — притягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притягти — див. притягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притягти — ПРИТЯГТИ́ див. притяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. притягти — притяга́ти (притя́гувати) / притягти́ (притягну́ти) за воло́сся (за ву́ха) що. Невиправдано, безпідставно виставляти, показувати що-небудь.  Фразеологічний словник української мови
5. притягти — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
6. притягти — ПРИТЯГТИ́ див. притяга́ти.  Словник української мови в 11 томах