прицуцуватий

Прицу́цуватий, -а, -е

Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.

Значення в інших словниках

1. прицуцуватий — прицу́цуватий прикметник придуркуватий розм.  Орфографічний словник української мови
2. прицуцуватий — ПРИЦУ́ЦУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що прицю́цькуватий. Глянься на Бога, прицуцуватий! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах