прицуцуватий

ПРИЦУ́ЦУВАТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що прицю́цькуватий.

Глянься на Бога, прицуцуватий! (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. прицуцуватий — прицу́цуватий прикметник придуркуватий розм.  Орфографічний словник української мови
2. прицуцуватий — Прицу́цуватий, -а, -е Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.  Словник української мови Грінченка