прицупити

ПРИЦУ́ПИТИ, лю, иш, док., кому, що, кого, діал.

Притягнути.

Прицупи [прицуп] мені рубель, щоб віз осів (Сл. Б. Грінченка);

Звелів прицупити винуватців у розправу (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. прицупити — прицу́пити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прицупити — -плю, -пиш, док., перех., заст. Притягти, доправити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прицупити — Прицупити, -плю, -пиш гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.  Словник української мови Грінченка