1. Словник української мови у 20 томах

прицупити

ПРИЦУ́ПИТИ, лю, иш, док., кому, що, кого, діал.

Притягнути.

Прицупи [прицуп] мені рубель, щоб віз осів (Сл. Б. Грінченка);

Звелів прицупити винуватців у розправу (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицупити — прицу́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прицупити — -плю, -пиш, док., перех., заст. Притягти, доправити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицупити — Прицупити, -плю, -пиш гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу. Словник української мови Грінченка